Дунґсей Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче

Дунґсей Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче народився в Індії в 1968 р., на 10-й день шостого місяця року Земляної Мавпи, в річницю народження Ґуру Рінпоче.

Він – син і духовний спадкоємець К’ябдже Тертон Намкха Дріме Рабджама Рінпоче, утримувача і голови Лінії Ріпа. Його мати, Кхандро Чіме Долкар, також походить з благородного бутанського роду. К’ябдже Чатрал Рінпоче сказав Джигме Рінпоче, що він «син батька, подібного тигру, і матері, подібної до леопарда». Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче – 6-й утримувач трону Лінії Ріпа – спадкової лінії, в якій він народився і яку він очолить у майбутньому.

Джиґме Рінпоче також є Тулку (тілом еманації), 5-ю реінкарнацією Тертона Пема Лінґпи – голови Лінії Пема Лінґпа монастиря Ґ’єлінг Орґьєн Міндролінґ, що знаходиться в прихованій землі Пемако. Коли Джиґме Рінпоче було три роки, К’ябдже Дуджом Рінпоче, верховний голова школи Ньїнґма, визнав його реінкарнацією Ґьєлінґ Йонтен Лхундруб Ґьяцо Рінпоче – проявом бутанського Тертона Пема Лінґпи – одного з п’яти головних імператорських Тертонів Буддизму Ваджраяни.

У віці п’яти років він був зведений на престол монастиря Ріґон Тубтен Міндролінґ, що в Оріссі, в Індії. Після цього Дуджом Рінпоче дав йому ім’я Ґ’єтрул Джиґме Лодро Тхає Норбу Рінпоче. У попередніх життях Джиґме Рінпоче також був Манджушрімітрою (Джампел Шеньєн), одним з восьми великих Від’ядхар Індії і майстром Дзоґчен. За часів Ґуру Рінпоче він був принцесою Пема Сал, донькою царя Тибету Трисонґа Дуцена.

Коли Джиґме Рінпоче виповнилося 8 років, він почав шестирічне навчання в сучасній школі в Дарджилінзі, поза монастирем, щоб вивчити англійську мову і отримати світську освіту. Ці шість років він жив як звичайний хлопчик. Рінпоче вважає, що це був дуже гарний час, коли він міг насолоджуватися звичайним людським життям, грати і дружити з іншими дітьми, що дало йому цінний досвід. Після шести років навчання він отримав лист з приписом повернутися до монастиря, щоб приступити до традиційного курсу навчання.

У 17 років Рінпоче вступив до Нґаґьюр Доджо Лінґу – Вищого Дослідницького Інституту Ньїнґма, заснованого Й.С. Дуджомом Рінпоче в Боднатсі, в Непалі. Він навчався під керівництвом ерудита Кхетцун Санґпо Рінпоче і в 1993 році отримав ступінь доктора в області сутри і тантри Буддизму. Його головні духовні вчителі – Й.С. Дуджом Рінпоче і К’ябдже Тертон Намкха Дріме Рабджам Рінпоче, який є також його батьком і корінним Ґуру. Дуджом Рінпоче був корінним Ґуру Джигме Рінпоче і в минулому житті.

Від цих Вчителів він отримав всі головні вчення Ньїнґма, вчення Циклу Такшам, включаючи практики Тамдрін (Хаяґрива) і Лама Норбу. Він також отримав учення Від’ядхар безперервної передачі лінії Ріпа, включаючи наступні Махасадхани: Тхуґдруб Лама Норбу (Серцева Практика Лами Норбу), Їдам Ґонґду Друбчен (Зібрання Намірів всіх Божеств Медитації), Дорсі Нінтіґ (Серцева Сутність Ваджрасаттви), Ґуру Кілкілая (Лама Пхурба), а також увесь «Цикл Скарбів Розуму Ґесара». Іншими вчителями Джиґме Рінпоче були Ділґо Кх’єнце Рінпоче, Калу Рінпоче, Кхатоґ Мокса Рінпоче. Джиґме Рінпоче також є праправнуком знаменитого йогіна Друбванґа Шак’я Шрі, якого вважали найбільшим Сідхом свого часу. Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче навчався у вчителів Лінії Шак’я Шрі традиції Друкпа Каґью 12-го Ґьялванґа Друкпа Рінпоче і К’ябдже Туксай Рінпоче.

Крім основної ролі духовного вчителя, яку він прийняв на себе з 1993 року, Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче також займається гуманітарними громадськими проектами. Ця діяльність стала важливою частиною його життя і роботи. Рінпоче народився в Індії, і він добре розуміє скрутне становище тибетських біженців і місцевих жителів через проблеми з питною водою. Це надихнуло його на створення проекту «Безпечна питна вода», що отримав велике визнання і високу оцінку від Його Святості Далай-Лами і Уряду Тибету у вигнанні.

Джиґме Рінпоче реалізував п’ять таких проектів в місцевому співтоваристві біженців в Оріссі, а також в одному місцевому індійському селі. Проекти принесли велику користь і Рінпоче став надихати громадськість на подібну діяльність, яка зменшує страждання людей, адже іноді все, що потрібно, – це трохи планування, щедрості, роботи і освіти. Ця робота згуртувала громади Орісси між собою і допомогла знайти доступні способи поліпшення ситуації. Інші проекти, якими він також керує, включають в себе створення програми профілактики і лікування малярії, освітні і стипендіальні проекти, проекти Еко-Дхарми, пов’язані з охороною навколишнього середовища, проекти підтримки здоров’я, а також керівництво програмами підтримки сиріт , школярів, ченців і людей похилого віку.

Після страшного землетрусу, що стався в Непалі у 2015 році під керівництвом Рінпоче був реалізований проект з відбудови домівок для місцевих жителів.

Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче був багато разів у одиночних ретритах, від трьох місяців і до одного року. Його основні вчення включають практики Єше Цоґ’ял, Ґуру Рінпоче, Будди Медицини і Ченрезіка (Авалокітешвари), а також практики божеств Циклу Вчень Такшам лінії Ріпа, особливо вчення Нового Циклу Скарбів Ґесара з Терма, відкритих К’ябдже Тертоном Намкха Дріме Рабджамом Рінпоче. У Джиґме Рінпоче сильний зв’язок з божествами Манджушрі і Ґесаром.

У 1996 році Рінпоче вперше приїхав в західні країни і дарував свої перші вчення в Європі. З тих пір він заснував центри Падма Лінґ, мережу Дхарма-організацій в Швейцарії, Франції, Бельгії, Люксембурзі, Іспанії, Німеччині, Великобританії, Україні, а також в США, Японії, В’єтнамі, Південній Америці та Росії.

Джиґме Рінпоче відомий хорошим знанням англійської мови, володіє живим і доступним стилем навчання, властивим йому почуттям гумору. Його ясне і свіже сприйняття дуже швидко допомагає усувати культурні та особистісні помилки в сприйнятті вчень Будди, як для людей Сходу, так і Заходу, полегшує розуміння стародавніх шляхів і нинішнього життя, тим самим додаючи актуальності і гумору вічним істинам Будди.

Вчення Рінпоче сфокусовані на питаннях відкритості, ясного і безпосереднього сприйняття життя, без домішок тлумачень і суджень. Рінпоче подорожує між Сходом і Заходом. На Сході він піклується про збереження і роботу священної традиції Ваджраяни у вигнанні, включаючи керівництво і піклування про монастирі Ріпа як в Непалі, так і в Індії, з урахуванням зростання монашеських спільнот. Він також піклується про тибетську громаду у вигнанні. Як спадкоємець утримувача Лінії Ріпа, Рінпоче взяв на себе управління, контроль і реалізацію проекту «Нові скарби», задуманого його батьком і корінним вчителем К’ябдже Тертоном Намкха Дріме Рабджамом Рінпоче. На Заході він продовжує свої вчення за допомогою міжнародних організацій Падма Лінґ, фонду Ріпа Ладранґ, Ріпа Україна і Ріпа Росія.

У 2012 році був реалізований один з найважливіших довгострокових планів Ґ’єтрула Джиґме Рінпоче за благословенням його батька, Намкха Дріме Рабджама Рінпоче. План полягав у будівництві «Міжнародного Центру Ріпа» на благо Сангх у всьому світі. Перший Центр Ріпа на Заході був заснований в липні 2012 року, недалеко від Берна, Швейцарія. Центр відкрили і благословили три Майстри Лінії Ріпа: К’ябдже Тертон Намкха Дріме Рабджам Рінпоче, Дунґсей Ґ’єтрул Джиґме Рінпоче, Дунґсей Лхунтрул Дечен Ґ’юрме Рінпоче в присутності численних офіційних осіб, таких як представники державних органів влади, чиновників і керівників організацій. Центр Лінії Ріпа в Швейцарії – це місце, де відбуваються всі духовні активності Лінії в Західній Європі. Центр в Швейцарії – це місце миру і натхнення, де даються вчення і проводяться практики, спрямовані на те, щоб посилити наші сприйняття і розум, стати ближче до вічних істин Буддизму.

Центри Ріпа в усьому світі організовують регулярні зустрічі для спільних практик, навчань, які відкриті для всіх охочих. Вони допомагають заспокоїти і прояснити наше мислення і спосіб життя, завдяки їм ми вчимося більш відкритому і терпимому ставленню до себе і до наших ближніх. Центри також відкриті для близьких по духу спільнот для проведення своїх курсів, зустрічей, семінарів або для інших особливих випадків.