Центри та монастирі

Монастирі

Згідно з буддійським способом мислення, все щастя та світ розумних істот залежить від вчення Будди, яке в свою чергу залежить переважно від духовної спільноти, яка є Сангхою або практикуючими (включаючи в себе як монахів, так і мирян), що правильно дотримуються вчення. Чи продовжить Сангха або практикуючі тривалий час підтримувати Дхарму Будди багато в чому залежить від монастирів, храмів та ритрітних центрів. Багато великих святих майстрів заснували та побудували безліч великих та малих монастирів саме тому, що знали про переваги будівництва монастирів, храмів, ступ тощо. В Сутрах Будда сказав: «Будівництво монастирів, збереження вчень Будди, надання їжі, житла та одягу для Сангхи – це найкращий спосіб накопичити заслуги». Будда свідчить, що це надзвичайно корисно – будувати монастирі та інші центри, адже це принесе немислимі вигоди. Зокрема, якщо монастир або місцевість, де знаходиться монастир, вважаються незвичайними та священними, це приносить більше щастя і миру спільноті і має високу цінність.

Місце, де розташований перший монастир лінії Ріпа, знаходиться в Кхамі, Тибет. Додаткові монастирі були побудовані після того, як вчителі лінії були змушені покинути Тибет в 1959 році разом з їхньою тибетською громадою. Другий монастир був побудований в Оріссі, Індія, де громада поселилася після переходу через землі Пемако. Третій монастир був побудований в Парпінгу, Непал. Четвертий монастир, що насьогодні будується, знаходиться в Калмикії, Росія. І нарешті Г’єтрул Джігме Рінпоче є держателем двох ліній передачі, однієї з них – як реінкарнація Пема Лінгпи і є головою монастиря Гейлінг в Пемако, на тибетській стороні цього регіону, що відома як «байул» чи «прихована» земля. Цей монастир не є монастирем Ріпа, але пов’язаний з Г’єтрулом Джігме Рінпоче з його минулих життів в Пемако.

Монастир Рігон Таши Чолінг, Непал

У 1976 році Кьябдже Намка Дріме Рабджам Рінпоче знаходився в ритріті в Непалі, в печері Асура в місцевості Парпінг, що є однією з найсвятіших місць в традиції тибетського буддизму. Видіння, яке він пережив в цьому паломницькому місці на краю Долини Катманду, привело до заснування Проекту Нові Скарби та Монастиря Рігон Таши Чолінг в Непалі, розташованого серед розкішних, вкритих лісами пагорбів Парпінгу.

Район Парпінгу є священним для практикуючих буддизм Ваджраяни, як Бодхгайя є священною для буддистів в цілому, оскільки саме там Гуру Падмасабхава, мудрець та практик тантри 8-го століття, досяг просвітлення.

Протягом століть Парпінг був центром духовної практики, і окрім двох печер, в яких медитували Гуру Рінпоче та його дружина Шакьядеві, цей район може похвалитися великою кількістю монастирів, храмів та резиденцій шанованих тибетських майстрів. Скелі, що оточують печери, продовжують проявляти дивовижний феномен, що зветься ранджунг – коли сакральні форми самовільно виникають із скель через інтенсивність духовної енергії, що пронизує цю місцевість. Монастир знаходиться біля підніжжя високих пагорбів, вкритих лісами, що як вважається, містичним чином формують Вісім Сприятливих Символів, шанованих в тибетському буддизмі.

В листопаді 2005 року, після 6 років роботи, будівництво монастиря Рігон Таши Чолінг було завершено та він був офіційно відкритий. Освячення монастиря відбулося, через 1254 роки з тих пір як Кхенпо Шантаракшишта, Гуру Падмасабхава і Цар Дхарми Трисонг Децен зустрілися в Тибеті та побудували великий монастир Самьє; та через 350 років після того, як Терчен Такшам Нуден Дордже проявився як захисник вчень і живих істот.

Освячення відбулося в 17-му циклі Рабджунг, Року Дерев’яного Птаха присвяченого Лхабаб Дучен, свята на честь зходження Будди Шак’ямуні з небес до цього світу після подорожі в райські світи, щоб дати вчення для своєї матері. Це велике свято святкують на 10 день дев’ятого місяця під час зростаючого місяця, воно припало на 11 листопада 2005 року за західним календарем.
Багато великих Лам на чолі з держателем школи Ньїгма, Його Святістю Пенором Рінпоче, були присутні на заході. Захисник колеса Дхарми К’ябдже Намка Дріме Рабджам Рінпоче в оточенні безлічі лам, тулку, майстрів та сангхи, разом з учнями та благодійниками провів освячення згідно з ритуалом Розкішної Гірлянди Квітів з неосяжних вчень Лами Їшин Норбу з циклу скарбів Такшам, щоб сила цієї сприятливої та дивуючої події стала причиною існування та розповсюдження Вчення протягом тривалого часу.

Монастирський храм складається з 4 поверхів, 90 футів завдовжки (приблизно 24.4 метри), 70 футів завширшки (21.3 метри) та має дивну форму. Основний образ в головній залі – це статуя Будди Шак’ямуні, в оточенні двох Найвищих (Верховних) Учнів, Шести Прикрас і Семи Будд Всесвіту, заввишки в два поверхи та виготовлена з цілющої глини. Праворуч знаходиться статуя Гуру Рінпоче, побудована згідно з традицією Такшам Лами Норбу і оточена двома Дакіні і Вісьмома Проявами. Ліворуч від Головного образу розташований одиннадцятиликий і тисячорукий Авалокітешвара в оточення двох Бодхісатв.

В правому алькові розташований образ Гуру Дордже Дроло, а в лівому – Палчена Тамдрина (Хаягриви) з дружиною. На стінах зображені Дванадцять Вчителів Дзогчен, майстрів лінії Такшам, всіх основних божеств трьох коренів згідно Зібрання Намірів всіх Йідамів (Йідам Гонду), Гнівний Гуру, мирні та гнівні еманації Гуру, Сендонгма Дудул Драгмо, Гуру Силнон з невеликим почтом, чоловічі та жіночі захисники Дхарми. Ззовні знаходяться Царі Чотирьох Напрямків.

На середньому поверсі, в Храмі Гесара, основний образ – це статуя Палчена Дордже Шону (Ваджракілаї) з дружиною, зроблена з цілющої глини. Праворуч, по порядку – Гесар трьох коренів і Гесар Чотирьох Активностей згідно з іконографією з Секретної скарбниці Трьох Родин терма розуму Намка Дріме Рабджама Рінпоче, та зображення Гесара Дордже Цег’ял з скарбниці розуму Джамгона Міпама Рінпоче та Лхарига Дечена Ролпа Цал. Також там знаходяться зображення героїчних соратників Гесара на чолі з Пхуво Г’яца Шелкара. На стінах в першу чергу зображення Трьох Коренів і Терсар, скред них сцени з життя Царя Гесара з Лінгу, який знищує військо демонів.

На верхньому поверсі храму знахордяться образи Самантабхадри з дружиною, Амітабхи, Ваджрасатви, Будди Медицини та Амітаюса.

Всі зображення чудово виконані з шести цілющих речовин і наповнені згідно з традицією Мінлінг Лончен Чопел Г’яцо, чотирма типами реліквій, дхарані та пілюлями довгого життя. Важливі священні субстанції з Ріпа Лабранг та інших місць, земля, вода та субстанції, які примножують здоров’я, коштовні вази богів багатства якша і тому подібні, були потрібним чином розміщені всередині.

На прилеглій території, оточеній парканом, розташовані кімнати монахів та монастирська актова зала, загальна кухня, душові, ванні кімнати, сад та парк. Все це було побудовано без яких-небудь несприятливих інцидентів, спричинених на зовнішньому чи внутрішньому рівнях.

Монастир Рігон Туптен Міндроллінг, Орісса, Індія

Китай завоював Тибет в 1949 році і Його Святість Далай Лама змушений був залишити країну в 1959 році. Після виснажливої подорожі через Гімалаї, Його Святість разом з майже 100.000 тибетськими біженцями, які слідували за ним, успішно прибули до Індії. Сприяючи створенню нового тибетського уряду в екзилі в Дхармасалі, індійський уряд на чолі з Пандітом Джавахарлалом Неру розпочав велику програму реабілітації призначивши (розподіливши) громади тибетських біженців, які масово покинули Тибет, до різних поселень (місць) по всій Індії.

Тибетське поселення Пхунтсоклінг було засноване в 1963 році, як один з таких таборів біженців, поблизу віддаленого племінного селища Чандрагірі в районі Гаджапаті (Південна Орісса). Спочатку населення налічувало 500 людей, включаючи Його Високопреосвященство Намка Дріме Рабджама Рінпоче та його громаду, члени якої походять з місцевостей Кхам і Пемако. З самого початку свого існування поселення Пхунтсоклінг продовжувало зростати. Зараз існують кілька таборів, де живуть тисячі біженців.

Монастир Туптен Міндролінг був заснований в середині 1980-х років під наглядом і керівництвом Тертона, Його Високопреосвященства Намка Дріме Рабіджама Ринпоче, а потім був відкритий Його Святістю Далай-ламою. Тому монастир став центром, присвяченим духовним практикам і існуванню дорогоцінної предвічної мудрості Тибету та буддизму Ваджраяни. Монастирське співтовариство включає монахів і послушників. Відповідно до звичаїв предків, громада мирян гармонійно бере участь у житті монастирського співтовариства під час практики.

У 1998 році Його Святість Далай-лама заклав камінь фундаменту, який символізував розширення монастиря для розміщення більшої монастирської громади. Щоб сприяти реалізації цього проекту, було започатковано заходи з залучення пожертв.
У 2010 році робота була завершена, і Його Святість Далай-Лама відкрив новий Монастир Туптен Міндролінг.
Обмежені ресурси монастирів базуються в основному на сільському господарстві та на вирощуванні худоби під час літнього мусону, і доповнюються доходами від продажу текстилю, під час подорожей в сусідні штати Орісси взимку. У таборах також представлений ремісничий центр, який виробляє традиційні тибетські килими, пахощі, традиційні картини, що називаються тханки та ритуальні предмети.

Монастир Рігон Таши Чолінг, Кхам, Тибет

Перший монастир лінії Ріпа, Рігон Таши Чолінг, розташований в місцевості Кхам в Тибеті. Один з перших проектів, що був реалізований Фондом Ріпа Ладранг (США), стала реставрація монастиря Рігон Таши Чолін в Тибеті. Цим монастирем зараз керує старший син Кьябдже Намка Дріме Рабджама Рінпоче Тензин Ньіма Рінпоче.